Негативні якості людини перелік. Моральні якості особистості у структурі морального виховання студентів

негативні: пихатість, грубість тощо.

У педагогічній теорії та практиці зміст понять якостей, їхня кількість не мають сталого числового розв’язання. Так Н.Є.Щуркова підкреслює, що „розвитку теорії і практики морального виховання перешкоджає саме невизначеність і безмежність змісту цього процесу: скільки і які якості мають бути обов’язково сформованими”[6] Аналізуючи моральні якості, необхідно враховувати їхні функції в поведінці суб'єкта, їхню взаємодію і здатність до взаємодоповнення і взаємозбагачення. Виходячи з цього, дослідники на чолі з Н.Є.Щурковою об’єднали моральні якості у п’ять основних груп:

світоглядна переконаність, цілеспрямованість, обов'язок, відповідальність, гуманізм, патріотизм, інтернаціоналізм, які у сукупності забезпечують громадянську спрямованість. Саме ця група забезпечує зміст соціальних цінностей;

моральні якості, які забезпечують досягнення висунутої мети, це – ініціативність, енергійність, наполегливість, самостійність, обов'язковість тощо. Ці якості пов'язані з моральною свідомістю, яка керує й коригує їхній прояв;

витримка, стриманість, ввічливість, володіння собою. Вони допомагають контролювати і гальмувати негативні прояви у поведінці;

діловитість, навички і звички у поведінці, уміння її організовувати, моральний досвід особистості. Ці якості певною мірою допомагають швидше досягати мети і зосередити увагу переважно на змісті вчинків;

здатність до самооцінки, самокритичність, вимогливість до себе, справедливе ставлення до інших. Ці якості сприяють самовдосконаленню і створенню позитивної моральної сфери для подальшого розвитку особистості.

Особистість, яка володіє усіма цими компонентами, виконує життєво важливі, морально спрямовані й ціннісно зорієнтовані дії.

Дослідження, проведене авторами „Соціально-психологічних проблем морального виховання особистості”[5], дозволило виявити та типізувати великий термінологічний масив, який характеризує найбільш значні якості особистості як позитивного так й негативного характеру (544 терміна). Учені визначили їх чотири основних типи: 1) світоглядні, ідейно-політичні, загальноаксіологічні (ціннісні); 2) моральні; 3) ділові; 4) прагматичні.

Моральні якості та їхні антиподи розподілені на 4 підтипи:

• колективістські якості: колективізм, відповідальність, героїзм, егоїзм, індивідуалізм, безвідповідальність та ін;

• гуманістичні якості: доброзичливість, доброта, благородство, жалісливість, злість, неуважність, підозрілість та ін;

• якості, пов’язані зі ставленням особистості до розподілу цінностей: справедливість, вдячність, безкорисливість, корисність, заздрість, ревнощі та ін;

• якості, пов’язані з особливостями морального регулювання поведінки: почуття гідності, самозакоханість, шанолюбство, вірність, прямолінійність, брехливість, лицемірство, підлість та ін;

Таким чином, у сучасній педагогічній теорії є кілька класифікацій і типологій моральних якостей особистості. Єдиної класифікації, яка б була прийнята за основу, ще не визначено.

З метою вивчення сформованості моральних якостей особистості сучасної молоді нами було проведено опитування студентів першого курсу одного з харківських вузів. Пропонувався список моральних якостей, потрібно було визначити, які з якостей студенти найбільше схвалюють, а які – засуджують. Список охоплював такі моральні якості: активність, життєва позиція, зазнайство, кар’єризм, свідомість, упевненість, честолюбство, правдивість, фарисейство, чесність, взаємодопомога, зарозумілість, гордість, заздрість, самолюбство, терплячість, вимогливість, повага, цинізм, егоїзм, користолюбство, працелюбство, лінощі, вірність, відвертість, лицемірство, благородство, ввічливість, злісність, скромність, боягузтво, зрада, скупість, марнославство, бережливість, сміливість, малодушність, щиросердність, ненависть, ідейність, принциповість, грубість.

Були анкетовані 100 студентів. Наслідки опитування подані у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати опитування

Моральні якості, які були схвалені

Кількість відповідей

Чесність

15

Взаємодопомога

13

Вірність

8

Терплячість

5

Впевненість

5

Благородство

4

Ввічливість

3

Принциповість

3

Моральні якості, які були засуджені

Кількість відповідей

Зрада

14

Егоїзм

9

Лицемірство

8

Скупість

8

Заздрість

6

Зарозумілість

5

Боягузтво

5

Користолюбство

3

Оцінюючи наслідки опитування, можна сказати, що сучасні студенти мають уявлення про позитивні принципи та зразки поведінки. Найбільше цінуються чесні, порядні, впевнені та благородні особистості. Негативні почуття викликають заздрість, егоїзм та зрада в поведінці однолітків. Але це є теоретичним судженням молоді. В реальному житті сучасні студенти нерідко виявляють ті риси, які вони засудили під час опитування. Запобігання цьому є першочерговим завданням морального виховання в сучасному вузі.

Висновки.

Отже, на сучасному етапі розвитку суспільства моральне виховання молоді є одним із головних завдань вищої школи. Важливе місце у структурі морального виховання посідають моральні якості особистості. Невизначеність у проблемі системності та типології моральних якостей перешкоджає єдності вимог до моральної вихованості особистості. Однак дослідження показують, що сучасні студенти мають певні стереотипи позитивної та негативної поведінки. Тому потрібно розв’язати ще низку завдань, щоб перетворити ці стереотипні судження на сталі моральні якості особистості, якими сучасна молодь керувалася б у своїй поведінці в реальних життєвих ситуаціях.

Подальші дослідження планується провести у напрямку вивчення інших проблем морального виховання студентів.

Література

Марьянко И.С. Основные источники и стимулы нравственного развития личности школьника. //Сов. педагогика.-1970.- №6. – С.16-18

Монахов Н.И. Проблема критериев эффективности воспитания школьников. //Сов. педагогика. - 1977.-№2.-С.23-26

Примерное содержание воспитания школьников. //Под ред. И.С.Марьянко – М.,1984 –45с.

Словарь по этике. – М.:Издательство политической литературы, 1989. – 448с.

Семенов В.В. Социально-психологические проблемы нравственного воспитания личности. – М., 1984. –160с.

Щуркова Н.Е. Воспитание: новый взгляд с позиции культуры. – М.: Педагогический поиск, 1996. – 75 с.

Надійшла до редакції 20.10.2006р.

3